Designed by Diller Scofidio + Renfro (DSR) with Rockwell Group

Зазвичай будівлі проектуються як статичні, незмінні структури. Але це не завжди так. На початку 1960-х років британський архітектор Седрик Прайс запропонував створити «Fun Palace» на берегах Темзи у Лондоні. Була спрєктована постійно рухома будівля, з «плавучими» стінами та підлогою. Через неймовірно велику вартість, проект ніколи не був реалізований.

Сучасні архітектори, були у захваті від його ідей, розробили новий схожий проект, відомий як «Shed». Об’єкт буде реалізований у Нью-Йорку, на далекій західній стороні Манхеттена, де Хайт Лайн зустрічає Хадсон-Ярдс. Величезний простір площею 60 960 квадратних метрів, розроблений Діллером Скофідіо і Ренфро в колаборації з «Rockwell Group», призначен для різних заходів, виставок та медійних шоу. Відкриття планується навесні 2019 року. Будівля вартістю в 425 млн. доларів США, складається з двох основних компонентів. Перший компонент, це шести уровнева стаціонарна будівля, в якої знаходяться дві галереї, кінотеатр на 500 місць, приміщення для репетицій плюс інші елементи. Та другий компонент – зовнішній театр (раковина), яка ковзає, вкриваючи прилеглу площу 6400,8 м.кв. і створюючи мультифункціональний зал.

Designed by Diller Scofidio + Renfro (DSR) with Rockwell Group

Стаціонарна конструкція майданчика має звичайну сталеву раму з прозорими прольотами довжиною 30 метрів і оточена скляною стіною. Рухома оболонка зі сталевого профілю з напівпрозорими вставками з міцного і легкого пластика, стійкого до навантажень, атмосферних явищ і радіаційного випромінювання, а саме фторопласта-40. В сталеві опори інтегровано обладнання, освітлення, театральне оснащення та інші комунікації.

Сталевий корпус вагою 2400 тонн, буде проходити через всю систему, засновану на технології козлових кранів, поширеною у морських портах. Привід з зубчастої шестернею переміщує раковину вперед та назад на 2-х метрових колесах, які рухаються по коліях уздовж площі. За словами Діллера, буде потрібно близько п’яти хвилин, щоб повністю розсунути оболонку. Не виключаючи ймовірність того, що її рух може бути включено в спектакль, а не лише, як підготовку до нього. Будівля по своїй суті є «перформативною», говорить Девід Роквелл, засновник «Rockwell Group».

Але перед початком руху «раковини» інженери, які обслуговують «Shed», повинні провести багатоступеневу перевірку безпеки. Системи приводу розташовані на даху будівлі, що забезпечує її безпеку, оскільки крім інженерів, туди ніхто не має доступу. Сили тертя та інерції від приводу передаються через сталеву раму нерухомої будівлі, пояснює Скотт Ломакс, директор Торнтон Томасетті, інженер проекту.

Щоб впоратися з проблемами температурних перепадів, на тимчасово закритому просторі, проектна група розробила підігрів підлоги, спеціально для зимових подій. У теплу погоду простір під розгорнутої оболонкою буде кондиціонуватися. Основна мета – гнучке, універсальне будівлю, яке може вмістити різні заходи, демонструвати роботу в самих різних масштабах і адаптуватися до умов, що змінюються технологіями. «Як мистецтво буде виглядати в майбутньому, це ще відкрите питання», – каже Діллер.

Звичайно, великомасштабні кінетичні елементи у вигляді прибираються дахів довгий час були особливістю стадіонів та професійних атлетичних манежів. Майбутні об’єкти дозволять проводити змагання і для безлічі інших видів спорту, а також для різних видів подій, включаючи концерти та арт виставки.

Mercedes-Benz Stadium

Одним з об’єктів з особливо незвичайним керованим дахом є новий об’єкт, спроектований компанією «360 Architecture» для футбольних клубів Національної Футбольної Ліги. Стадіон «Mercedes-Benz» вартістю 1,5 біліона доларів зараз знаходиться в стадії будівництва і буде завершено влітку 2019 року. Він буде мати рухливий дах, що складається з восьми трикутних «пелюсток», покритих прозорим й міцним фторопластом. Ці конструкції, подібно до пелюсток у затворі камери, закривають овальний отвір довжиною 115 метрів і шириною за 93 метра.

Дизайнери і власники припускають, що дах буде відкритим більшу частину часу, так як погода в Атланті у розпал футбольного сезону, достатня м’яка. Білл Джонсон, головний конструктор, який очолює проект, сподівається, що промінь сонячного світла, який буде переміщатися навколо поля в денний час, буде нагадувати промінь відомого римського Пантеону.


Здавалося б, самовпевнено порівнювати місце професійного спорту з одним з найбільш шанованих архітектурних творів давнини, але цей стадіон – сам по собі інженерний подвиг. Дах включає в себе зовнішню нерухому частину, одягнену в метал і мембрану, яка складається з граней, щоб створити щось, що нагадує восьмикутний вістря. Його структура являє собою двосторонню систему сталевих ферм, сектор в 220 метрів розділений між собою залізобетонними колонами. Ця збірка з фіксованою дахом включає елементи задньої панелі, призначені для підтримки висхідних сил, створюваних висувними пелюстками, кожен з яких важить до 450 тонн.

Чак Хоберман особисто консультував даний проект з питань кінетичного дизайну. Через овальну форму пелюстки даху мають різні розміри й вагу. Це не тільки ускладнило структурний аналіз, але також означало, що пелюстки будуть рухатися з різною швидкістю, створюючи додаткову складність у синхронізації й координації. Система даху також буде підтримувати відео-табло 17 метрів у висоту і 335 за довжиною, яке розташоване по всьому периметру відкриття даху.

Дах не єдиний рухомий адаптивний елемент на стадіоні «Mercedes-Benz». Щоб зменшити кількість місць для невеликих заходів, кутові секції чаші стадіону відводяться, а верхні частини можуть бути закриті керованою завісою.

Доробки «Mercedes-Benz Stadium» і «Shed» ще у майбутньому. Поки неясно, чи будуть високомеханізовані будівлі працювати бездоганно, як прогнозують їх розробники. І більш того, чи будуть вони легко адаптуватися до потреб, які ще належить ідентифікувати. Дженкінс в Атланті впевнений, що дах був спроектован та буде ретельно протестован, та що елементи управління дахом досить прості. Хоча визнає: «Поки ми насправді не будемо управляти цим дахом, ми не зможемо визначити можливі складнощі роботи даха, на стадії будівництва їх не помітно». Цей проект і інші технічно нові будівлі – майбутнє гнучкою кінетичної архітектури, яка буде більш цікавою і складною, ніж та, про яку колись мріяв Седрік Прайс.

Джерела:
www.architecturalrecord.com
www.archdaily.com

Інші новини